Типове питання, з якими звертаються громадяни до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги
Типове питання. Засоби протидії домашньому насильству.
Зразок правової консультації/спосіб вирішення спору в судовому або позасудовому порядку
Нижче наведено нормативно-правовий акт, який регулює питання протидії домашньому насильству: —    Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року. 1 січня 2018 року набрав чинності Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, в якому запровадження комплексний підхід та визначено систему заходів щодо запобігання та протидії фізичному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї. Законом встановлено, що до кривдника (особи що вчинила домашнє насильство у будь-якій формі) суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству може бути встановлено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству. До таких спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України); 2) обмежувальний припис стосовно кривдника (видається судом); 3) взяття на профілактичній облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України); 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників (відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування). Далі розповімо про ці основні спеціальні заходи. Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вихід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Вимога поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника незалежно від того, чи належить таке помешкання одному з них на праві власності, чи дане помешкання є орендованим, або право на квартиру/будинок належить родичам, знайомим тощо. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівникові уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1) постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини — батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; 3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи — опікун, орган опіки та піклування. Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, — за місцезнаходженням цього закладу. Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом не більше 6 місяців. Таке продовження має місце лише один раз. Судом визначається один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладання на нього наступних обов’язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису. Таким чином, законодавство запроваджує нові заходи, які можуть бути застосовані до кривдника у разі здійснення ним домашнього насильства, або погрози його здійснення. Такі заходи мають захищати осіб, які постраждали від домашнього насилля та попереджувати таке насилля.  
Приклад конкретного звернення до місцевого центру (із зазначенням центру; приналежності клієнта до категорії осіб, які мають право на БПД; де клієнт почув інформацію про безоплатну правову допомогу; актуальний стан допомоги в центрі)
До Маріупольського МЦ з надання БВПД звернулася жінка з проханням надати консультацію щодо основних засобів протидії домашньому насильству. Під час консультації проведеної працівниками відділу правової інформації та консультації, особі було надано вичерпну інформацію щодо основоположних положень та призначено адвоката за рахунок коштів держави для вирішення цього питання.
Заяление об установлении факта рождения